Навчальна програма з хімії 8 клас

 Схвалено                                                                                                                                            Затверджую           

Протокол засідання  педагогічної ради                                                                                          Директор ліцею          Наталія ФЕДОРЕНКО

від 31.08.2026 №1                                                                                                                               31.08.2026

                                   

                                                                                           Навчальна програма

                                                                                            з хімії для 8 класу

                                                                                                                                                                               Учитель         Ховдій А.С.

                   НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА ​

З ХІМІЇ

8 КЛАС

70 годин

              (2 год. на тиждень)​

 

Навчальна програма укладена на підставі модельної навчальної програми «Хімія. 7-9 класи»

Автори:Олексій Григорович

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України. (наказ Міністерства освіти і науки України від 27.12.2023 р. № 1575)

Зміст навчальної програми забезпечує підручник «Хімія» для учнів 8 класу закладів загальної середньої освіти/О.Григорович,О.Недоруб-Харків:Вид-во «Ранок»

 

 

 

Цикл базового предметного навчання, 8 клас

Освітня галузь: природнича, частково соціальна іздоров’язбережувальна (питання здоров’я та безпеки поводження вдовкіллі, а також підприємливості та фінансової грамотності), частково математична (питання аналізу результатів дослідницької діяльності учнів / учениць, розв’язування проблем ізвикористанням математичного інструментарію), частково технологічна (питання конструювання та виготовлення моделей для виконання досліджень).

​

 

 

                                                             Вступна частина

Модельну навчальну програму «Хімія. 7–9 класи» розроблено згідно зДержавним стандартом базової середньої освіти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898 (далі — Державний стандарт), Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 19 лютого 2021 р. № 225, Методичних рекомендацій для розроблення модельних навчальних програм (лист Міністерства освіти і науки України від 24 березня 2021 р. № 4.5/637-21).

Модельна навчальна програма «Хімія. 7–9 клас» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання в циклі базового предметного навчання базової середньої освіти в природничій галузі в 7–9 класах. Пропонований курс забезпечує наступність між адаптаційним циклом базової середньої освіти та профільною освітою в природничій галузі й закладає підґрунтя для подальшого опанування природничих дисциплін у 10–12 класах.

Для наповнення курсу «Хімія. 7–9 класи» обрано дослідження тих хімічних концепцій та явищ, розуміння яких важливе для сучасної людини. Пропонований курс спрямований на подальший розвиток уявлень про природу,зокрема пізнання її на мікрорівні.

 

Освітня мета

Метою курсу «Хімія. 7–9 класи» є формування особистостей учнів / учениць, які знають і розуміють основні закономірності живої та неживої природи, володіють певними вміннями її дослідження, виявляють допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлюютьцілісність природничо-наукової картини світу, здатні



 

 

оцінити вплив хімічної науки, техніки й технологій на сталий розвиток суспільства та можливі наслідки людської діяльності для природи, відповідально взаємодіють із навколишнім природним середовищем.

Програму «Хімія. 7–9 клас» розроблено з метою стимулюваннядопитливості й зацікавленості учнів / учениць у пізнанні природи, зокрема експериментально, розкриття значення наукових досягнень хімічної спільноти для повсякденного життя людини та суспільства в цілому.

 

Завдання курсу

Досягнення очікуваних результатів навчання реалізується на поєднанні як індивідуальної, так і групової дослідницької діяльності учнівства з пошукомінформації та колективному обговоренні результатів експерименту йопрацювання здобутої інформації. Відповідно до цього основними завданнями курсу є формування наскрізних умінь, означених Державним стандартом, зокрема:

1) читати з розумінням;

2) висловлювати власну думку;

3) критично і системно мислити;

4) логічно обґрунтовувати позицію;

6) виявляти ініціативу;

7) конструктивно керувати емоціями;

8) оцінювати ризики;

9) приймати рішення;

10) розв’язувати проблеми;

11) співпрацювати з іншими.

 

 

У цьому документі зокрема зазначено, що природничо-наукові компетентності окреслюють важливі для молоді знання, уміння, навички, способи мислення іцінності, необхідні, щоб ефективно розв’язувати навчальні й життєві проблеми та діяти в регламентованих і нерегламентованих ситуаціях.

Науково освічена людина може долучатися до виважених дискусій щодо науки, сталого (збалансованого) розвитку й технологій для того, щоб діяти поінформовано. Для цього потрібні такі вміння:

— пояснювати явища науково;

— розробляти й оцінювати наукове дослідження та критичноінтерпретувати наукові дані й докази;

— досліджувати, оцінювати та використовувати природничо-науковуінформацію для прийняття рішень і подальших дій.

Вимоги до результатів навчання, зазначені в Державному стандарті, згруповано за спорідненістю загальних результатів:  1)  пізнання  світу природи  засобами  наукового  дослідження;  2)  опрацювання,  систематизація та представлення інформації природничого змісту; 3) усвідомлення розмаїття ізакономірностей природи, значення природничих  наук  і техніки  в житті людини  та відповідальна  поведінка  для  сталого  розвитку  суспільства;

4) розвивання наукового мислення, набуття досвіду розв’язання проблемприродничого змісту індивідуально й у співпраці. Проте, відповідно до методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти, рекомендовано семестровий і річний контроль здійснювати за трьома групами результатів

 

 

У модельній навчальній програмі очікувані результати навчання згруповано за цими трьома критеріями, а четверта група, зазначена в Державному стандарті, розподілена по трьох інших, оскільки часто доволі складно відокремити очікуваний результат навчання групової роботи від експериментальної діяльності чи опрацювання інформації.

Структура курсу

Питання, опрацювання яких передбачено програмою «Хімія. 7–9 класи», згруповано за належністю до певного об’єкта або середовища живої та неживої природи.

На другому році навчання (8 клас):

Тема 1. Пізнаємо кількіснізакони хімії. Тема 2. Досліджуємо гази довкілля.

Тема 3. Досліджуємо будову атома. Тема 4.Досліджуємо будовуречовини.

 

У запропонованій модельній програмі передбачено залучення учнівства домоделювання, здійснення досліджень і виконання дослідницьких проєктів (якреальних, так і віртуальних) для набуття нових знань і досвіду організації.

 

 

процесу власного навчання. Дослідницька діяльність має стати як способомпізнання природи, так і формування і розвитку вмінь розв’язувати навчальні йжиттєві проблеми. Це — виявлення проблематики дослідження, висування гіпотез, планування та виконання експериментів, прогнозування їх результатів,аналіз доцільності кожного етапу, пошук та узагальнення інформації, перетворення інформації з однієї форми на іншу, зокрема за допомогою цифрових ресурсів, її інтерпретування, математичне оброблення інформації, атакож використання набутого навчального досвіду для розв’язання проблем природничого характеру, зокрема екологічних.

У курсі хімії особливої уваги потребує подальший розвиток умінь визначати й розрізняти причини та наслідки, установлювати причинові зв’язки між хімічною будовою речовин та їхніми властивостями, прогнозувати властивості речовин за їхньою будовою і будову за їхніми властивостями, взаємозалежність природних об’єктів, явищ і процесів, оцінювати вплив діяльності людини на довкілля тощо.

 

Компетентнісний потенціал курсу «Хімія. 7–9 класи»

Ключові компетентності

Уміння та ставлення в курсі хімії

Вільне володіння державною мовою

Уміння: – використовувати україномовні джерела для здобуття інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – тлумачити інформацію хімічного змісту, описувати усно чи письмово та аналізувати дослідження мовою природничих наук; – чітко, лаконічно й зрозуміло формулювати запитання, думки, аргументувати, доводити правильність тверджень і суджень під час обговорення результатів досліджень та їхньої презентації; – інтерпретувати інформацію, подану в інфографіці, таблицях, діаграмах, графіках тощо; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією українською мовою.



 

 

 

	Ставлення: – повага до державної мови, усвідомлення її значення для здійснення різних видів комунікації.
Здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами	Уміння: – використовувати навчальні іншомовні джерела для пошуку інформації природничого та технічного змісту щодо тем, які потребують пошуку додаткової інформації під час виконання проєктів дослідницького характеру; – аналізувати й оцінювати інформацію хімічного і технічного змісту іноземними мовами, використовуючи іншомовну наукову термінологію; – тлумачити рідною мовою усно чи письмово інформацію хімічного змісту, використовуючи наукову термінологію; – описувати й аналізувати дослідження усно чи письмово рідною мовою; – обговорювати рідною мовою і розв’язувати проблеми природничого змісту, зокрема екологічні; – поповнювати словниковий запас науковою термінологією рідною мовою; – застосовувати знання з інших мов для пояснення етимології наукових термінів. Ставлення: – цінування здобутків науковців і науковиць, винахідників і винахідниць у природничій галузі, зацікавленість у популяризації науки рідною мовою; – розуміння потреби популяризувати здобутки українських науковців і науковиць у природничій галузі для зарубіжної спільноти іноземними мовами.
Математична компетентність	Уміння: – оперувати математичними поняттями і величинами під час характеристики природних об’єктів, явищ і технологічних процесів;



 

 

 

	– використовувати математичні методи для аналізу та презентації результатів дослідницьких проєктів із використанням графіків, таблиць, діаграм тощо. Ставлення: – оцінювати доцільність використання тих чи тих математичних методів під час виконання проєктів дослідницького характеру.
Компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій	Уміння: – здійснювати вимірювання, фіксувати результати й оцінювати точність вимірювань; – класифікувати об’єкти, явища природи, технологічні процеси; – характеризувати об’єкти, пояснювати природні явища та технологічні процеси з використанням мови природничих наук і наукової термінології; – використовувати наукові знання, здобутки техніки і технологій для розв’язання навчальних і життєвих проблем; – досліджувати природу, самостійно здобувати знання про природу, зокрема експериментально, презентувати результати досліджень. Ставлення: – емоційно-ціннісне сприйняття природи та її пізнання для успішного життя в соціоприродному середовищі; – виявлення допитливості й пізнавального інтересу до природничих проблем, цивілізована взаємодія з природою; – критичне оцінювання здобутків природничих наук і технологій; – усвідомлювати, що знання, зокрема про природу, є продуктом діяльності (переважно експериментальної) наукової спільноти впродовж багатьох століть.
Інноваційність	Уміння: – описувати тенденції розвитку природничих наук, техніки і технологій;



 

 

 

– генерувати ідеї для виконання проєктів дослідницького характеру за темами, що вивчаються на уроках; – генерувати ідеї нових можливих проєктів, виконання яких може допомогти в засвоєнні, тлумаченні й аналізі явищ, що вивчаються на уроках; – підтримувати конструктивні ідеї інших осіб, сприяти їх реалізації. Ставлення: – усвідомлення інноваційності як запоруки успіху і конкурентної переваги; – оцінювання ризиків утілення ідей і здобутків у галузі природничих наук і техніки, їх упливу на якість життя і стан довкілля; – оцінювати ризики щодо можливості виконання запропонованих проєктів.

Екологічна компетентність

Уміння: – визначати й аналізувати проблеми довкілля; – реагувати на виклики, пов’язані зі станом довкілля; – ініціювати розв’язання локальних екологічних проблем, реалізовувати екологічні проєкти; – прогнозувати екологічні наслідки результатів діяльності людини; – використовувати здобуті знання для тлумачення екологічних проблем, пропонування можливих шляхів їхнього вирішення; – споживати природні ресурси в повсякденному житті відповідно до принципів збалансованого природокористування; – пропонувати шляхи подолання в суспільстві несправедливості й працювати над розширенням можливостей усіх людей робити внесок у добробут суспільства й екосистем. Ставлення: – усвідомлення важливості раціонального природокористування; – оцінювання власних дій у природі з позицій безпеки життєдіяльності, етичних норм і принципів сталого розвитку суспільства;



 

 

 

	– цінування розмаїття природи, визнання життя, як найвищої цінності; – зіставляти результати власної проєктної діяльності з питаннями раціонального природокористування.
Інформаційно- комунікаційна компетентність	Уміння: – здійснювати пошук потрібної інформації, обробляти та презентувати результати проєктної діяльності з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; – використовувати та створювати цифровий контент хімічного змісту; – досліджувати довкілля за допомогою сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Ставлення: – критичне оцінювання інформації природничого змісту, здобутої з різних джерел; – дотримання авторського права, принципів академічної доброчесності й етичної взаємодії у віртуальному просторі; – обґрунтовано оцінювати власні результати проєктної діяльності та результати однокласників / однокласниць.
Навчання впродовж життя	Уміння: – визначати цілі навчальної діяльності, способи і засоби їхнього досягнення; – планувати й організовувати власну проєктну діяльність; – працювати над самовдосконаленням, адаптуватися до змінних умов діяльності; – розвивати здібність досліджувати природу; – здійснювати рефлексію власної діяльності. Ставлення: – усвідомлювати значення самоосвіти для особистісного розвитку.
Громадянські та соціальні компетентності	Уміння: – поширювати важливу для суспільства інформацію хімічного змісту; – брати участь у розв’язанні локальних проблем довкілля й залучати до цього громаду;



 

 

 

– дотримуватися норм законодавства з охорони природи; – обстоювати власну позицію щодо прийняття рішень у справі збереження й охорони довкілля, брати участь у природоохоронних заходах; – співпрацювати в групі під час розв’язання проблем, досліджень природи, реалізації проектів; – застосовувати набутий досвід проведення досліджень і природоохоронної діяльності для збереження власного здоров’я і здоров’я інших осіб; – дотримуватися здорового способу життя; – переконувати інших щодо пріоритетності збереження здоров’я в інформаційному і технологічному суспільстві; – долучатися спільно з іншими молодими людьми та дорослими різних поколінь до суспільних процесів, які ведуть до покращення добробуту суспільства й сталого (збалансованого) майбутнього; – працювати індивідуально й колективно в різних масштабах, від локального до глобального, з метою зрозуміти та розв’язати складні проблеми, з якими стикаються спільноти. Ставлення: – визнання існування різних думок і поглядів на проблеми, дотримання принципів демократії під час їх розв’язання; – цінування та повага до різних поглядів і різних систем знань; – оцінювання впливу досягнень природничих наук і техніки на добробут і здоров’я людини; – цінування внеску кожного в діяльність групи; – усвідомлення переваги конструктивної співпраці для розв’язання проблем.

Культурна компетентність

Уміння: – застосовувати досягнення природничих наук і технологій, технічних засобів для втілення мистецьких ідей;



 

 

 

– пояснювати природничо-наукове підґрунтя різних видів мистецтва. Ставлення: – усвідомлення значення хімії в розвитку культури; – шанувати науки і хімію зокрема, як складника світової культури.

Підприємливість і фінансова грамотність

Уміння: – генерувати, презентувати та реалізовувати ініціативи для вирішення проблем природничого характеру, зокрема в процесі проєктної діяльності; – використовувати можливості проектної діяльності для створення цінностей (матеріальних, суспільних, культурних); – прогнозувати вплив природничих наук на розвиток технологій, нових напрямів підприємницької діяльності; – аналізувати можливість заощадження природних ресурсів і робити відповідні висновки під час вирішення проблем природничого характеру; – страхування власного здоров’я і життя тощо; – обчислювати економічний ефект ініціатив і діяльності, пов’язаних із реалізацією прикладних наукових рішень. Ставлення: – виявлення конструктивної активності; – відповідальність за прийняття виважених рішень під час власної і групової діяльності; – усвідомлення значення набутих компетентностей для успішної самореалізації; – усвідомлення залежності добробуту і фінансового успіху від рівня оволодіння здобутками сучасної науки і техніки; – обстоювати важливість ощадливого та раціонального використання природних ресурсів на конкретних прикладах із використанням результатів власної проєктної діяльності.



 

 

                                         Базові знання в основі навчання хімії у 7–9класах

 

Базові знання
Загальноприродничі	Хімічний складник
Методологія    природничих    наук:    наука іпсевдонаука; мова природничих наук і наукова термінологія; наукові факти, їх інтерпретація; проблема як пізнавальна ситуація; методи пізнання природи; наукове дослідження як метод пізнання; гіпотеза дослідження; моделі в пізнанні природи: реальні, графічні, математичні, словесні, комп’ютерні, знакові; вимірювання, вимірювальні прилади і мірила; точність вимірювань; форми представлення даних: графіки, таблиці, діаграми, інфографіка, масштабування тощо; інтерпретація ікритичне оцінювання результатів дослідження; закони і принципи науки. Науковий світогляд і цілісна природничо-наукова картина світу: навколишнє середовище як джерело речовин, енергії та інформації; рівні організації живої інеживої природи; взаємодія і взаємозв’язки в природі; взаємозв’язки людини з природою, екологічний баланс; відновлювані та невідновлювані природні ресурси; новітні технології, процеси, пристрої і матеріали; концепціясталого розвитку суспільства; значення науки і техніки для сталого розвитку.	Хімія як наука; хімія в побуті; хімія і довкілля; правила безпеки під час роботи з речовинами; хімічний елемент; атом, його будова. Періодичний закон і періодична система хімічних елементів; хімічні елементи в природі, їх колообіг; металічні та неметалічні елементи; речовина; прості та складні речовини; систематична номенклатура в хімії. Хімічні формули; хімічний зв’язок; речовини атомної, молекулярної, йонної будови; основні класи неорганічних сполук; органічні сполуки; хімічні властивості речовин. Дисперсні системи; розчини; електролітична дисоціація. Хімічні реакції; класифікації хімічних реакцій за різними ознаками; вплив різних чинників на перебіг хімічних реакцій; хімічні рівняння. Закони хімії: закон збереження маси речовин, закон об’ємних відношень газів, закон Авоґадро.



 

 

НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

8 КЛАС ХІМІЯ

2 год на тиждень/70 годин на рік

Очікувані результати навчання			Пропонований зміст	Види навчальної діяльності
Тема 1. Пізнаємо кількісні законі хімії (14 годин)
Проводить  дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • визначає мету та завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження;   • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки; • інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у графічній формі; • презентує результати дослідження; • взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату; • оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи.   Здійснює пошук та опрацьовує інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; • аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел; • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; • розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв.Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи; визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми​			Елементи,речовини та явища. Формули та назви бінарних сполук. Відносна атомна маса та відносна молекулярна маса. Масова частка хімічного елемента в речовині                                                                                     Установлення хімічних формул сполук   Кількість речовини. Молярна маса речовин	Дослідження, моделювання, проєктнадіяльність. • Математичне моделювання: створення алгоритмувизначення маси продуктуреакції за відомою масою одного з реагентів (групова робота). • Розв’язання навчальної проблеми з визначення маси продуктуреакції / реагенту за хімічним рівнянням. • Визначення відносноговиходу (одержання практично нерозчинних або газуватих речовин, порівняння маси утвореного продукту реакції зобчисленим за хімічним рівнянням). • Моделювання об’єктівкількістю речовини 1 моль. • Установлення масовоїчастки хімічного елемента в речовині. • Установлення хімічнихформул бінарних сполук за кількісними даними про їхній склад. • Порівняння кількостімолекул в об’єктах однакового об’єму або однакової маси (мисленнєвий експеримент). • Створення інтелект-карти затемою.   Робота з інформацією. • Способи складання формулбінарних сполук. • Масова частка хімічногоелемента в речовині. • Уплив вимірювань на розвиток хімії та науки в цілому.   Спільне (групове) обговорення. Чи треба заучувати напам’ятьформули всіх відомих речовин? Як складатиформули бінарних сполук? • Чи можливо визначити масу атома або молекули?У який спосібхарактеризують маси цих частинок?   • ​Складання діаграмиВенна для понять «відносна молекулярна маса»і «молярна маса» та її обговорення. • Зміст поняття «масовачастка хімічного елемента в речовині». • Формулювання гіпотези щодо можливості вимірюванняабо порівнювання масиатомів і молекул. • Доведіть, що коефіцієнти в хімічних рівняннях можна використовувати для визначення відношеннякількостей речовини реагентів і продуктів реакції. • Для чого може знадобитися • вулканів, опади, землетруси,червоний колір сонця на заході тощо). • Висловлення гіпотези щодо можливих причинвиникнення ненауковогопояснення природних явищ. • Чи вдалося підтвердити /спростувати гіпотезу, сформульовану вами для дослідження?​
Тема 2. Досліджуємо гази   довкілля (35 годин)
Проводить дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження; • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання; • моделює явище парникового ефекту, захисні властивості озонового шару; • спостерігає, досліджує об’єкти та явища самостійно / в групі за складеним планом, фіксує його результати; • аналізує результати дослідження; • оцінює правильність сформульованої гіпотези; • дотримується правил безпеки життєдіяльності під час досліджень; • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює    Здійснює пошук та опрацьовує   інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій; аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту​ • з різних джерел; • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами; • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки; • презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв; • розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв. •   ​Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи; • характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію; • визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої / навчальної проблеми; • безпеки життєдіяльності під час досліджень  • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки  • інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах  • презентує результати дослідження  • взаємодіє в групі й усвідомлює особисту відповідальність за досягнення спільного результату  • оцінює за спільно розробленими критеріями власну діяльність у групі / роботу групи    Здійснює пошук та опрацьовує інформацію опрацьовує   інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій  аналізує і систематизує самостійно опрацьовану • джерел  • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема в символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами  • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей, інфографіки  • презентує самостійно здобуту інформацію у формі текстової, відео-, аудіо-, графічної, табличної інформації або інфографіки, зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв   • розробляє самостійно / в групі відповідні продукти (проєкти, буклети, колажі, постери, моделі тощо), зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв   Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи  • характеризує властивості об’єктів природи, пояснює хімічні явища та процеси на основі законів природи, використовуючи хімічну термінологію  визначає властивості об’єктів / явищ природи, що є істотними для розв’язання життєвої /			Повітря . Кисень: фізичні властивості та одержання Навчальне дослідження № 1: «Одержання кисню» Кисень — єдиний газ повітря, що підтримує горіння Колообіг Оксигену в природі Озон                                                                                               Молярний об’єм газів   Навчальне дослідження № 2Визначення молярного об’єму газів» Взаємодія оксидів із водою, поняття про кислоти й основи Навчальне дослідження № 3 «Виявлення кислот і лугів у розчинах» Навчальне дослідження № 4 «Виявлення кислот і лугів у побутових хімікатах природними індикаторами»(для експерименту вдома)                                                                                                 Гідроген. Водень Водень: хімічні властивості та одержання    Навчальне дослідження № 5«Досліджуємо водень» Солі Навчальне дослідження № 6 «Досліджуємо активність металів»   Вуглекислий газ Навчальне дослідження № 7 «Досліджуємо розпушувальну дію вуглекислого газу» Навчальне дослідження № 8  «Досліджуємо вуглекислий газ»       Колообіг Карбону. Парниковий ефект Навчальне дослідження № 9  «Моделюємо парниковий ефект» Декарбонізація діяльності людини Навчальне дослідження № 10 «Залежність між массою реактату та массою продукту реакції»​                                                                                                                     ​	Дослідження, моделювання,проєктна діяльність. Одержання та збирання кисню:дослідження залежності швидкості хімічноїреакції від наявності каталізатора. • Залежність продуктів згоряння від масової частки Карбонуна прикладі горіння спиртів. • Одержання та збиранняводню: дослідження залежності швидкості хімічної реакції металів ізкислотами від активностіметалів. • Виявлення наявності озону вповітрі (поблизу промислових підприємств, автомагістралей, приміщень із фотокопіювальними пристроями). • Розроблення пам’ятки«Способи запобігання руйнуванню озонового шару» (групова робота). • Дослідження горіння свічки:формулювання гіпотез щодо умов виникнення та припинення горіння. Перевірка прогнозів за джерелами інформації. • Дослідження взаємодіїпродуктів згоряння простих речовин із водою. • Моделювання колообігу Карбону в умовах використання природного газута заміни його на біогаз. Висловлення гіпотези щодо можливих шляхів декарбонізації економіки. • Довготривалі проєкти «Альтернатива природномугазу: використання різнихвидів палива нашою громадою», «Оцінювання викидів вуглекислого газу поблизу нашої школи», «Перспективи одержання біогазу та зеленого водню в Україні»,«Каталізатори в природі».   • Мисленнєвийексперимент:порівняння кількості молекул різних газів у двох однакових склянках. • Математичне моделювання:розроблення алгоритму обчислення об’ємівгазуватих речовин — реагентів іпродуктів реакції.                                                         Обговорення результатів навчальноїдіяльності: підбиття підсумківвласної або групової роботи, здобутихзнань і набутого навчального досвіду. • Презентування результатівроботи з інформацією та /або дослідницької діяльності. • Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт,їх обговорення. • Оцінювання результатівіндивідуальної та групової роботи.                     ​ Властивості вуглекислого газу,виявлення вуглекислого газу в продуктах згоряння. • Мисленнєвийексперимент:порівняння кількості молекул різних газів у двох однакових склянках. • Прогнозування можливості застосування кисню, озону,водню, вуглекислого ічадного газів з огляду на їхні властивості (робота в групі; мініпроєкт ізрозроблення буклета). Перевірка прогнозів за джерелами інформації. • Дослідження взаємодіїпродуктів згоряння простих речовин із водою. • Моделювання колообігу Карбону в умовах використання природного газута заміни його на біогаз. Висловлення гіпотези щодо можливих шляхів декарбонізації економіки. • Довготривалі проєкти «Альтернатива природномугазу: використання різнихвидів палива нашою громадою», «Оцінювання викидів вуглекислого газу поблизу нашої школи»                   Робота з інформацією.  • Які дослідження далиможливість відкрити кисень, озон, водень, вуглекислий газ? Закон Авоґадро. • Сучасні системи пожежогасіння. • Значення озонового шару танаслідки його руйнування. • Воднева енергетика.Способи одержання водню в промисловості. • Концепція сталого розвитку.   Спільне (групове) обговорення. • Розроблення / узгодження критеріїв оцінювання власноїдіяльності / роботи в групах. • Як визначити вміст кисню вповітрі? • Прогнозування наслідків надмірного використанняприродного йскрапленого газу, руйнування озонового шару. • Способи пожежогасіння:принципи, на яких вони ґрунтуються. Обговорення результатів навчальноїдіяльності: підбиття підсумківвласної або групової роботи,здобутих знань і набутогонавчального досвіду. • Презентування результатівроботи з інформацією та /або дослідницької діяльності. • Демонстрування створених моделей, лепбуків, інтелект-карт,їх обговорення.
Тема 3. Моделюємо будову атома (8 годин)
Проводить  дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • визначає мету й завдання досліджень відповідно до сформульованої проблеми, формулює гіпотезу дослідження;  • визначає етапи дослідження відповідно до умов його виконання  • моделює атоми  Здійснює пошук та опрацьовує   інформацію Учень / учениця самостійно: • аналізує і систематизує самостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел  відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах,  • зокрема з використанням цифрових технологій і пристроїв  Усвідомлює закономірності природи Учень / учениця самостійно  • обґрунтовує значущість набутих дослідницьких навичок для пізнання природи  • зіставляє наукове і псевдонаукове пояснення тієї самої інформації природничого змістухарактеризує властивості об’єктів природи.	​		Склад атомів Електронна оболонка атомів Родини хімічних елементів.властивості електронних аналогів Будова електронної оболонки і характер хімічних елементів Періодичний закон	Дослідження, моделювання, проєктнадіяльність. • Моделювання атомівхімічних елементів перших трьох періодів. • Створення лепбука «Графічніпредставлення Періодичної системи хімічних елементів».           Робота з інформацією. • Визначення масового числата заряду ядра атомів за відомим складом. Визначення складу атомів.
Тема 4. Досліджуємо будову речовини (13 годин)
Проводить дослідження природи Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • моделює молекули речовин, кристалічні ґратки речовин  • формулює гіпотезу відповідно до поставленої задачі, оцінює правильність сформульованої гіпотези  • аналізує результати дослідження  • визначає відповідність одержаних результатів очікуваним результатам і меті дослідження, формулює висновки  • інтерпретує дані, отримані під час дослідницької діяльності, оцінює достовірність даних, аналізує та систематизує пов’язані між собою дані, подає їх у різних формах  Здійснює пошук та опрацьовує   інформацію Учень / учениця самостійно або з допомогою вчителя / вчительки чи інших осіб: • перетворює інформацію математичного змісту різними способами на різні форми, зокрема з використанням інформаційно-комунікаційних технологій  • аналізує і систематизуєсамостійно опрацьовану інформацію хімічного змісту, здобуту з різних джерел   • відбирає та інтегрує інформацію природничого змісту, представлену в різних формах, зокрема у символьній, пов’язуючи її з реальними об’єктами та явищами  • формулює словесні описи об’єктів на основі символьної інформації, моделей.     класифікує об’єкти природи  • розрізняє / систематизує / упорядковує об’єкти природи за визначеними ознаками .			Природа хімічного зв’язку Ковалентний зв’язок Полярність ковалентного зв’язку  Ступінь окиснення хімічних елементів Кристалічний і аморфний стани твердих речовин Атомні та молекулярні кристали Йонний зв’язок.  Йонні кристали Навчальне дослідження № 11 « Будова речовини»	Дослідження, моделювання, проєктнадіяльність. • Моделювання ковалентногозв’язку в молекулах, зокрема водню,фтору, кисню, метану тощо. • 3D-моделюваннямолекул цифровими програмними засобами. • Виявлення відмінностей фізичних властивостей аморфних і кристалічних речовин, атомних,молекулярних і йонних сполук. • Дослідження формикристалів ковалентних і йонних сполук під мікроскопом. Моделювання кристалів і кристалічних ґраток речовин. • Порівняння фізичнихвластивостей сполук йонної, атомної та молекулярної будови. • Формулювання гіпотези щодо можливості утворення хімічного зв’язку між атомами неметалічнихелементів, які здатніприймати електрони. Графічне зображення ковалентного зв’язку. • Прогнозування залежності властивостей ковалентногозв’язку віделектронегативності хімічних елементів. Як це впливає на властивості молекул речовин? • Прогнозування фізичних властивостей речовинзалежно від їх кристалічноїбудови. • Чи можливо визначити полярність молекул речовин,Презентування результатівроботи з інформацією та /або дослідницької .